— Як кликати жайворонка? — питає маму Тарасик.
Мама трішки подумала і каже:
— Не знаю. Голубів кличуть: гулі-гулі, качок: вуть-вуть, курочок: ціп-ціп, а жайворонка…
— А коли гукнути «жай-жай»? — спитав Тарасик.
— Спробуй,— сказала мама.
— Жай-жай! — гукнув хлопчик у чисте небо, де щебетав маленький, як метелик, жайворонок.
Пташка перестала тріпотіти крильцями, почала падати додолу, стала більшою і пірнула в зелену пшеницю.
— Послухався,— тішився Тарасик.— Тепер і ти, мамо, знатимеш, як кликати жайворонка.