Жили собі, були собі нежонатий бідняк і жонатий багач. Нежонатий страшенно бідував, а жонатий жив у розкошах.
Проте були вони друзями.
Якось бідняк сказав багачеві:
– Я хотів би змінити своє становище, надто вже набридли мені мої злидні.
А багач йому:
– Оженися, тоді твоє становище зміниться. Забагатієш.
І бідняк оженився. В нього почали народжуватися сини, і він не багатів, а ставав чимдалі біднішим.
Якось бідняк сказав багачеві:
– Я нічого не надбав собі. Тепер живу ще бідніше, ніж раніше.
Багач, у якого не було дітей і який уподобав одного з синів бідняка, мовив:
– Коли вже ти такий бідний, то продай мені за п’ятдесят песо одного із своїх синів.
Тоді бідняк відповів йому:
– Е ні! Я не продав би свого сина ні за які гроші.
І багач сказав йому:
– Тепер бачиш, що, оженившись, ти таки забагатів?
