Чапля та колібрі були дуже добрими друзями, незважаючи на те, що Чапля була висока і незграбна, а колібрі – маленький, стрункий і швидкий. Вони обоє любили рибу. Колібрі надавав перевагу маленькій рибі, а Чапля любила велику.
Одного разу, Колібрі сказав своїй подрузі:
– Я не впевнений, що на світі є достатньо риби для нас обох. Чому би нам не влаштувати змагання, щоб визначити, хто з нас повинен володіти рибою?
Чапля подумала, що це дуже гарна ідея. Вони вирішили, що будуть змагатись чотири дні. Фінішною лінією було старе мертве дерево поруч із далекою річкою. Той з них хто сяде на верхівці дерева першим на четвертий день змагання, буде володіти усією рибою на світі.
Вони почали наступного ранку. Колібрі блискавкою літав навколо Чаплі, яка неспинно рухалася вперед, махаючи гігантськими крилами. Колібрі відволікався на гарні квіти по дорозі, він перелітав з одної квітки на іншу, куштував нектар. Коли колібрі помічав, що Чапля попереду нього, він спішив наздогнати її, наближався настільки швидко, як тільки міг, і залишав Чаплю далеко позаду. Чапля просто неспинно рухалась вперед, махаючи гігантськими крилами.
Колібрі втомився від усього цього сум’яття. Коли стемніло, він вирішив відпочити. Він знайшов затишне містечко і спав всю ніч. Але Чапля просто неспинно летіла уперед всю ніч, махаючи гігантськими крилами.
Коли колібрі прокинувся наступного ранку, Чапля вже була далеко попереду. Колібрі довелося летіти так швидко, як він тільки міг, для того щоб наздогнати її. Він промайнув повз велику, незграбну Чаплю і продовжував рухатися, поки Чаплі навіть не було видно позаду. Тоді Колібрі помітив неподалік квіти. Він кружляв над ними як блискавка і куштував їх нектар. Він насолоджувався прекрасними пейзажами і не помітив, що Чапля пролетіла мимо нього, махаючи своїми великими крилами.
Коли Колібрі нарешті згадав, що він змагався з Чаплею, то полетів вперед так швидко, як тільки міг, щоб наздогнати велику незграбну пташку. Тоді він блискавично обігнав її, кружляючи навколо неї, а Чапля і далі невпинно рухалася вперед, махаючи гігантськими крилами.
Ще два дні Колібрі та Чапля поспішали до далекого берега річки із мертвим деревом, яке було місцем фінішу. Колібрі чудово проводив час, насолоджуючись нектаром, літаючи серед квітів і відпочивав вночі. Чапля стійко тримала курс, махаючи гігантськими крилами, і просуваючись вперед і вдень і всю ніч.
Колібрі прокинувся вранці четвертого дня, свіжий і бадьорий. Він полетів блискавкою до берега річки з мертвим деревом. Коли він зміг розгледіти його здалеку, то побачив Чаплю, що сиділа на верхівці дерева! Чапля виграла змагання, стійко продовжуючи летіти вночі, поки Колібрі спав.
Тож з цього дня Чапля володіла всією рибою в річках та озерах, а колібрі пив нектар з квітів, якими він так милувався під час змагання.
