Якось вирушили рибалки до острова Хійумаа ловити рибу. Дув попутний вітер, і вони незабаром дісталися місця. Наловили там багато риби і почали думати про повернення.
Повернули свої човни носом до великої землі і почали гребти. Тут раптом піднявся сильний вітер і поніс рибалок знову до острова Хійумаа. Вітер все дув і дув, і несхоже було, що він збирається вщухнути.
Пристали рибалки до острова і побачили хатинку. У цій хатинці жив старий дідусь. Попросилися вони до нього переночувати.
Старий їх запитує:
– Ви звідки? Куди прямуєте?
Рибалки відповідають:
– Ми з великої землі. Ловили біля Хійумаа рибу. Хотіли повернутись додому, а тут піднявся зустрічний вітер і погнав нас назад до острова. Вітер такий, що й думати нема чого про повернення.
Старий каже:
— Я допоможу вам повернутися, якщо ви вмієте тримати слово.
Рибалки відповідають:
— Слово ми дотримаємося, тільки допоможи.
Старий зняв із стіни мотузку. На мотузці було три вузли. Він дав мотузку рибалкам і сказав:
– Ідіть, готуйте човни, а як приготуйте, розв’яжіть на мотузці перший вузол. Відразу підніметься попутний вітер. Миттю віднесе він вас далеко від острова. На півдороги розв’яжіть другий вузол. А третій вузол можна розв’язувати лише березі. У морі, ні в якому разі, не розв’язуйте.
Рибалки взяли мотузку, подякували старому і вирішили вийти в море рано-вранці.
Сідають уранці в човни і не вірять:
— Допоможе нам ця мотузка! Як же!
Але наймолодший рибалка сказав:
— А по-моєму, цей старий — дуже мудра людина. Ось побачите – як він сказав, так і буде!
Рибалки вирішили випробувати силу вузлів. Спустили човни та розв’язали перший вузол. І ось диво – звідки не візьмись, піднявся сильний попутний вітер. Човни так і ріжуть воду, тільки хвилі за ними піняться.
На півдороги рибалки розв’язали другий вузол. Човни полетіли ще швидше. Зовсім недалеко від великої землі було.
Біля берега вирішили рибалки розв’язати і третій вузол.
— Чекайте, — сказав молодий рибалка. — Адже старий із Хійумаа наказав розв’язати третій вузол тільки на березі. Бо біда може статися.
Але товариші не послухали його:
— Яке ще лихо? Ми ж дуже близько від берега.
І розв’язали вони третій вузол.
В ту ж мить вітер змінився і погнав рибалок назад до острова.
Рибалки гребли щосили, але берег не наближався. Лише кілька хвилин знадобилося їм, щоб пройти весь шлях від острова Хійумаа, а тут билися вони до заходу сонця, поки нарешті дісталися берега, до якого було рукою подати.
Каялися рибалки, що не послухалися мудрої поради, а що толку в такому каятті?
