У один спекотний день сиділа черепаха у своїй норі і грала на дудочці.
Ішов повз злий чоловік, і черепаха виглянула зі своєї нірки.
Злий чоловік почув її та й сказав собі:
– Зараз я зловлю цю черепаху.
Він став перед ніркою і покликав:
– Черепахо!
– Га?
– Вийди, черепахо!
– Добре, я тут, я вже прийшла, ось я! – відповіла черепаха і визирнула зі своєї нірки.
Злий чоловік схопив черепаху і поніс додому
Вдома він поклав черепаху в скриню і суворо наказав своїм дітям:
– Дивіться, не відкривайте скрині, я піду принесу дрова і зварю вам юшку з черепахи.
Пішов чоловік.
А черепаха заграла у темній скрині сумну пісню. Діти почули і похвалили:
– Як гарно ти граєш, черепахо!
– А танцюю я ще краще, – сказала хитра черепаха, – потанцюємо разом?
Діти відчинили скриню, і черепаха вилізла з неї на підлогу.
Заграла вона знову на своїй дудочці і закружляла по хатині.
– Тім-тум-тім-тум-тім-тум!
Діти весело співали та танцювали разом з нею. А черепаха кружляла і кружляла, все підбираючись до прочинених дверей. Раз! – І шмигнула в щілину.
Діти дуже злякалися. Що вони скажуть батькові?
Один хлопчик і каже:
– Давайте покладемо в скриню камінь замість черепахи.
Так вони й зробили.
Прийшов батько, розпалив вогонь, поставив горщик. Закипіла вода. Тоді чоловік засунув руку до скрині, дістав камінь і кинув у горщик.
Бах! Розбився горщик, полилася вода на вогонь. Задимів вогонь і згас.
Зрозумів злий чоловік, що перехитрила його черепаха, розгнівався:
– Все одно я зловлю цю черепаху!
Прийшов у ліс, закричав:
– Черепахо! Де ти?
Але розумна черепаха більше не озвалася.
