Дві білки знайшли оріх і повадилися міжду собою. «Він мій, — сказала перва білка, — бо я його первий раз увиділа». — «Ні, він мій, — кричала друга. — Я його підняла».
Услухала сей спір лисиця. «Не вадьтеся, — сказала вона, — я помирю вас!» Стала міжду білками, розкусила оріх і сказала: «Сія половина принадлежить тому, хто увидів оріх, сія же — тому, хто його підняв; а зерно — мні: за то, що я вас помирила».
По сих словах передала білкам порожнії скорлупи, зерно ж положила собі в рот і утекла.
