Одного разу молода мишка сказала старій: “Який лихий і скупий наш господар! Напровадив котів, наставив усюди пастки і різним способом хоче нас вигубити! А чи ж багато нам треба? Кусочок солонинки, дрібку хліба, два-три зернятка – от я й сита”.
– Правду кажеш, – відповіла стара миша, – кожній із нас треба небагато, але зате нас багато!..
