Езоп – Пастух-жартівник

Колись та десь був собі пастух, пас у горах вівці. Розкладав часом багаття під деревом, а то сидів і дивився на гори, де інші пастухи пильнували свої отари.

Одного дня пастух геть занудився біля овець і схотілося вигадати йому якусь забавку. Думав, думав – і надумав. Став на великий камінь і закричав:

– Вовки! Вовки! Рятуйте!

Почувши крик, ближчий пастух побіг на допомогу. Хлопець побачив його і зрадів.

«Ну, тепер посміюся,- думає.- Хай ще й інші прийдуть». І знову загукав:

– Вовки! Вовки на моїх овець! Ряту-у-йте! Почули його інші пастухи та кинулися щодуху на крик.

– Де вони? – питали в хлопця.- Де?

– Хто? – здивувався пастух, що сидів собі спокійно на камені.

– Та вовки ж! Де ти їх бачив? Кажи швидше!

Але пастух зареготав.

– Ха, ха, ха! Ха, ха, ха! Невже ви й справді повірили, що вовки? То ж я хотів тільки налякати вас та пожартувать!

– Добрий мені жарт! – гнівно промовив один пастух.

– То це ти змусив нас бігти, мов навіжених, аби посміятися? – підхопив другий.- Батогом би тебе почастувати, щоб сам так побігав! Ходімо, хлопці, хай йому грець!

І пастухи подалися до своїх овець. А хлопець дуже тішився з своєї витівки і сміявся з недотеп.

– Пождіть трохи – я ще з вами пожартую. Вдалося раз, то вдасться й вдруге.

І справді, за кілька день хлопець, пасучи вівці, знову закричав:

– Вовки! Вовки! Рятуйте!

Пастухи зачули крик та й кажуть один одному:

– Чуєш, знову кричить?

– Та чую! Та, може, він знову жартує?

– А коли ні?

– Ну, то біжімо!

– Хутчій!

І щосили кинулися бігти. А прибігши, побачили – хлопець заходиться сміхом.

– Ха, ха, ха! Ну й дурні легковірні!

– Ти знову смієшся з нас, негіднику?

– Тут мало серця не повискакували, поки добігли!

– А я що, вас гнав? Були б розумніші – змикитили б. Ха-ха-ха!

Пастухи розгнівалися не на жарт, але нічого не сказали і мовчки повернулися до своїх овець.

Минув якийсь час. Одного разу сидів пастух під деревом біля багаття і раптом, глянувши на отару, завмер із жаху. Величезний вовцюга, вишкіривши зуби, мчав просто на овець.

– Ой матінко моя! Вовк! – вигукнув хлопець і кинувся бігти геть.

– Вовк! Вовк! Рятуйте! Ой, мої вівці! Пробі!

Сюди!

А пастухи, зачувши крик, засміялися.

– Чуєте цього брехуна?

– Та чуємо. Знову жартує, але нема дурних. Годі вже.

А пастух не вгавав:

– Пробі! Вовк! Рятуйте! Справді вовк! Мерщій біжіть, бо овець пороздирає!

– Гукай когось іншого! – крикнув один пастух.- Ми вже знаємо твої жарти.

– Правду кажу! Правду! Ходіть побачите! Мерщій біжіть! Пробі!

– Знову нас дуриш? – гукнув інший пастух.- Бери когось іншого на кпини.

Ніхто не поспішив хлопцеві на допомогу. А вовк роздер кілька овець та й зник у лісі. Відтоді пастух затямив: коли хочеш, аби тобі вірили,- ніколи не кажи неправди.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобалась казка чи оповідання? Поділіться з друзями!
Категорії казки "Езоп – Пастух-жартівник":
Залишити відповідь

Читати казку "Езоп – Пастух-жартівник" українською мовою на сайті Proza онлайн: найкращі народні казки для дітей та дорослих. Повчальні казки для хлопчиків та дівчаток для читання у дитячому садку, школі або на ніч.