Козеня стояло на хаті й лаяло Вовка, що проходив поблизу. Вовк же відповів йому:
— Не ти мене лаєш, а місце!
Так зручні обставини надають людям сміливості.
- Наступний твір → Василь Стефаник – Гріх (Думає собі Касіяниха)
- Попередній твір → Езоп – Мурашки і Цикада
(Оцінок ще немає)