Григорій Сковорода – Афоризми

Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.

* * *

Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.

* * *

Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?

* * *

Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.

* * *

Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.

* * *

Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?

* * *

Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.

* * *

Не все те отрута, що неприємне на смак.

* * *

Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя.

* * *

Бери вершину і матимеш середину.

* * *

З усіх утрат втрата часу найтяжча.

* * *

Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло. То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.

* * *

Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, — так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.

* * *

Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.

* * *

Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.

* * *

Більше думай і тоді вирішуй.

* * *

Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.

* * *

Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати — це наполовину завершити.

* * *

О, коли б змога писати так само багато, як і мислити!

* * *

Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.

* * *

У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.

* * *

Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.

* * *

О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках!

* * *

Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.

* * *

Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.

* * *

Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!

* * *

З видимого пізнавай невидиме.

* * *

Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись..

* * *

Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.

* * *

Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.

* * *

Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.

* * *

Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.

* * *

Мудрець мусить і з гною вибирати золото.

* * *

Коли велика справа — панувати над тілами, то ще більша — керувати душами.

* * *

Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.

* * *

Для шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі.

* * *

Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?

* * *

Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.

* * *

Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.

* * *

Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.

* * *

Сліпі очі, коли затулені зіниці.

* * *

Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.

* * *

Все минає, але любов після всього зостається.

* * *

Кому душа болить, тому весь світ плаче.

* * *

Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.

* * *

Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.

* * *

Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!

* * *

Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.

* * *

Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.

* * *

Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.

* * *

Лід на те й родиться, аби танути.

* * *

Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м’яса не їсть.

* * *

Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.

* * *

Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.

* * *

Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!

* * *

Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.

* * *

Наступний, весело освітлений день — плід учорашнього, так само як добра старість — нагорода гарної юності.

* * *

Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.

* * *

Не любить серце, не бачачи краси.

* * *

Що вподобав, на те й перетворився.

* * *

Не за обличчя судіть, а за серце.

* * *

Кожен є той, чиє серце в нім: вовче серце — справдешній вовк, хоч обличчя людське; серце боброве — бобер, хоча вигляд вовчий; серце вепрове — вепр, хоч подоба бобра.

* * *

Чи може людина, сліпа у себе вдома, стати зрячою на базарі?

* * *

Пізнаєш істину — ввійде тоді у кров твою сонце.

* * *

Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?

* * *

Світло відкриває нам те, про що ми у темряві лише здогадувалися.

* * *

Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.

* * *

Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши сього у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.

* * *

На новий путівець шукай нові ноги.

* * *

Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку?

* * *

Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?

* * *

Не називай солодким те, що породжує гіркоту.

* * *

Вірю, що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, аніж батько, коли карає, і що фальшива позолота блищить краще від самого золота… Але згадай приказку: “Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема”.

* * *

Вода без риби, повітря без пташок, час без людей бути не можуть.

* * *

Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.

* * *

Тінь яблуні не заважає.

* * *

Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її.

* * *

Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва — відхили лише вхід у душу свою.

* * *

Математика, медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами — чим глибше їх пізнаємо, тим сильніше палять серце наше голод і спрага.

* * *

Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня?

* * *

Не дивина дорогу віднайти, але ніхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та іншого веде — в цьому і важкість.

* * *

Не розум від книг, а книги від розуму створились.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобалась казка чи оповідання? Поділіться з друзями!
Категорії казки "Григорій Сковорода – Афоризми":
Залишити відповідь

Читати казку "Григорій Сковорода – Афоризми" українською мовою на сайті Proza онлайн: найкращі народні казки для дітей та дорослих. Повчальні казки для хлопчиків та дівчаток для читання у дитячому садку, школі або на ніч.