Стара качка задумала пуститися на мандрівку. Треба було знайти собі товариша подорожі.
«Вибери собі кого з-поміж нас!» — говорили птахи.
Качка розглядалася, розглядалася і вкінці вибрала собі бузька.
«Я так люблю слухати, як він тарахкотить дзьобом, — думала собі качка. — Він також знаний по всьому світу. Та й жаби знає ловити, а я так радо їм їх! То ж він, напевно, буде мені найліпшим товаришем подорожі».
Пустилися в дорогу. Та ба! Качка мусила без упину таки добре бігти, щоби наздогнати довгоногого бузька.
Небавом і сил їй не стало. Тож каже: «Тепер бачу, що я зробила злий вибір. Я вважала на дрібниці, а що найважніше, на те зовсім не звернула уваги».
