У прозорій теплій водиці купалась молода рибка зі своєю мамою. Та захотілось їй попливти швидше і кудись далеко. Так допливла вона до берега. Дивиться, а на березі росте великий зелений біб.
«Добрий день, бобище!» — з насмішкою привіталась молода рибка. «Здоров була, куценька», — відповів біб.
Молода рибка образилась за це і навіть заплакала. Мало того, пішла скаржитись до своєї мами — великої риби.
«Мамо, — каже вона, — мене біб назвав куценькою!.. Хіба це справедливо? Невже я не маю хвостика?» — «А може, ти його чимсь образила?» — «Ні, мамочко, ні». — «Ось ходім до нього, і я спитаю, чому він тебе ображає».
Попливли до берега, де ріс біб, обидві риби — мати і донечка.
«Добрий день, шановний пане бобе!» — привіталась риба-мати. «Доброго здоров’я, пані рибо!» — «А чого це ти, шановний пане бобе, образив мою донечку, назвавши її куценькою?» — «Яке привітання, така й відповідь, дорогенька! Вона назвала мене «бобище», а я її — «куценька».
