Крихітка Метті була пастушкою. Кожен ранок вона виводила овець на пасовисько. Іноді вона бродила з ними по полях і горбах, але більше всього їй подобалось пасти їх біля дороги.
В ті часи в цій країні правив прекрасний молодий король, і вирішив цей король одного разу відправитися в мандри на пошуки нареченої. Вона за уявленнями короля повинна бути красивою, благородного походження, а понад усе мала бути скромною, працьовитою і щирою. На менше король би не погодився. Так він вирішив, сів одного разу вранці на коня і подався на пошуки.
Їхав він, їхав, і дорога привела його до того місця, де Крихітка Метті пасла своїх овець. Побачивши маленьку пастушку, король ввічливо з нею привітався і сказав:
– Та благословить тебе Господь, Крихітка Метті, як ти поживаєш?
– Добре, спасибі, – відповіла Крихітка Метті. – Коли я вийду заміж за короля, то справи мої будуть ще кращі..
– Ніколи цьому не бувати, – сказав король.
– Саме так має бути, – заперечила Крихітка Метті.
І король поїхав далі. Їхав він, їхав, поки не дістався до іноземного королівства, і закохався він там в іноземну принцесу. Вона була дуже хороша собою, і все навколо тільки і говорили про її скромність. Король попросив її руки і, отримавши згоду, запропонував своїй нареченій до весілля відвідати його королівство. Потім він щасливий відправився додому.
Пройшов небагато час, і принцеса з іноземного королівства виїхала з пишною свитою в королівство свого нареченого. Їхала вона, їхала, поки дорога не привела її прямо до того місця, де Крихітка Метті пасла овець. Угледівши маленьку пастушку, принцеса зарозуміло привіталася з нею.
– Добридень, Крихітка Метті, як поживає король?
– Добре, – відповіла Крихітка Метті, – Розказують що біля порогу його палацу є камінь, і камінь цей визначає характер будь-якої людини, що ступила на його.
Принцеса поїхала далі і незабаром дісталася до королівського палацу.
Тільки вона наступила на камінь у порогу, як з каменя пролунав голос:
Не обдуритись би одягом і виглядом,
Бо скромність можна з легкістю вдати.
Будьте пильні, мілорд,
Дивіться у глибше зовнішності.
Почувши, що сказав камінь, король принцесу і бачити не захотів. Його суджена повинна бути насправді скромною! І мусила принцеса повернутись назад у своє королівство.
Через деякий час король вирішив знову відправитися на пошуки нареченої. Рано вранці він сів на коня і виїхав з воріт палацу.
І знову їхав він, їхав, поки дорога не привела його до того місця, де Крихітка Метті пасла овець. Побачивши маленьку пастушку, він ввічливо привітався і сказав:
– Та благословить тебе Господь, Крихітка Метті, як ти поживаєш?
– Добре, спасибі, – відповіла Крихітка Метті, – хоч і одягнена я в лахміття. Але коли я вийду заміж за короля, то одягатимуся тільки в чисте золото!
– Ніколи цьому не бувати, – сказав король.
– Проте, саме так і буде, – сказала Крихітка Метті.
І король поїхав далі. Їхав він, їхав, поки нарешті не приїхав в ще одне іноземне королівство, де закохався в іншу іноземну принцесу.
Була вона ще прекрасніша, ніж перша, і далеко розносився слух про її працьовитість. Король попросив її руки і, отримавши згоду її батька, запросив свою наречену нанести візит в його королівство до весілля. Потім він счастливий відправився додому.
Незабаром принцеса з чужої країни відправилася із свитою в гості до короля і незабаром дісталася до королівського палацу.
Тільки вона наступила на камінь у порогу, як пролунав голос з каменю:
Не обдуритись би одягом і виглядом,
Бо працьовитість можна з легкістью вдати,
Будьте пильні, мілорд,
Дивіться глибше зовнішності.
Почувши, що сказав камінь, король свою наречену і слухати не захотів.
Адже його дружина дійсно повинна бути працелюбною! І довелося принцесі, згораючи від сорому, повертатися додому.
Через деякий час король утретє відправився мандрувати по світі у пошуках нареченої. Одного разу рано вранці він сів на коня і пустився в дорогу.
І знову їхав він, їхав, поки не зустрів Метті, яка пасла овець.
Побачивши маленьку пастушку, він ввічливо з нею привітався і сказав:
– Та благословить тебе Господь, Крихітка Метті, як ти поживаєш?
І втретє повторилася їх розмова.
І король поїхав далі. Їхав він, їхав, поки не приїхав в третє іноземну державу, де закохався в місцеву принцесу. Вона була ще красивіша, ніж інші, і люди по всій країні говорили про її щирість і прихильність. Король попросив її руки і, отримавши згоду, запросив наречену нанести візит в його королівство до весілля. Після цього він счастливий поїхав додому.
Незабаром після цього іноземна принцеса з прекрасною свитою виїхала з візитом в його королівство. Але як тільки вона доїхала до королівського палацу і ступила на камінь у порогу, як пролунав голос:
Не обдуритись би одягом і виглядом,
Бо щирість можна з легкістью вдати.
Будьте пильні, мілорд,
Дивіться глибше зовнішності.
І знову весілля не відбулося. Адже наречена короля повинна бути насправді щирою. І довелося іноземній принцесі, згораючи від сорому, повторити долю попередніх принцес.
А король відправився далі на пошуки, поки не доїхав до дуже далекого королівства, де закохався ще в одну іноземну принцесу. Була та принцеса прекрасніша за всіх, і всюди йшла слава про її скромність, працьовитість і щирість… Попросив король її руки, отримав згоду, а після цього запросив свою наречену надати йому честь і відвідати його королівство.
Через деякий час іноземна принцеса відправилася з свитою в гості до свого нареченого. Дорога привела її до пасовища, де Крихітка Метті пасла своїх овець. Побачивши маленьку пастушку, принцеса зарозуміло з нею привіталася і сказала:
– Добридень, Крихітка Метті, як поживає король?
– Добре, – відповіла Крихітка Метті, – але у порогу його палацу є камінь, і камінь цей визначає характер будь-якої людини, що ступила на його.
Почувши це, іноземна принцеса замислилась, а потім запитала у Крихітки Метті, чи не зможе вона поїхати в королівській палац замість принцеси. Крихітка Метті з радістю погодилася. Вона швидко зняла з себе свої лахміття і, вбравшись в шовки і бархати принцеси, поїхала в королівський палац. Коли вона наступила на камінь у порогу, пролунав голос:
Будьте уважні, мілорд вона – інша!
Вона щира, скромна, працелюбна!
Вона – втілення вашого ідеалу
І кращою ви ніколи не знайдете!
– Тоді я одружуюся тільки на ній і ні на кому більше, – сказав король почувши ці слова. В знак своєї прихльності, він надів їй на голову золотий обруч. Потім він відіслав наречену додому і пообіцяв, що дуже скоро він за нею приїде.
Коли Крихітка Метті повернулася на той лужок, де паслися її вівці, вона повернула прекрасний одяг іноземній принцесі і знову переодягнулася в своє старе лахміття. А щаслива принцеса поїхала додому чекати свого судженого.
І наречений не примусив себе довго чекати. В один прекрасний ранок він ськочив в сідло і поїхав за нареченою.
Як і раніше, дорога привела його до того лужка, де Крихітка Метті пасла овець. Побачивши красиву маленьку пастушку, король чемно з нею привітався і сказав:
– Та благословить тебе Господь, Крихітка Метті, як ти поживаєш?
– Добре, спасибі, – відповіла Крихітка Метті, – хоч і одягнена я в лахміття. Але коли я вийду заміж за короля, то одягатимуся тільки в чистеє золото!
– Ніколи цьому не бувати, – сказав король.
– Проте, саме так і буде, – сказала Крихітка Метті.
І, сказавши це, вона нахилила голову, і щось блиснуло у неї у волоссі
Підійшов король ближче і що ж він бачить? На голові у Крихти Метті той самий обруч, який він поклав на голову своєї нареченої. Король тут же все зрозумів. І, побачивши, що ніколи не знайти йому дівчини прекрасніше, він посадив Крихту Метті до себе в сідло і відвіз в свій королівський палац.
Так трапилося, що Крихітка Метті стала королевою і одягалася з тих пір тільки у чисте золото.
