Один чоловік жив з того, що ловив птахів і звірів. Якось у його пастку попався крихітний горобець. Ловець витягнув горобця з пастки, затиснув його в руці і пішов додому.
Дорогою горобець почав просити чоловіка:
— Яка тобі від мене користь, чоловіче? Я такий маленькиц. М’яса у мені на один зуб. У клітку замкнеш — помру з туги. Я маю літати в небі. Звільни мене, відпусти на волю.
Чоловік зацікавився.
— Якщо я випущу тебе, чим ти мене обдаруєш? — жартома питає він у горобця.
Горобець каже:
— Я поділюся з тобою двома відомими мені заповітами батьків.
— Ну, що ж, я згоден,— каже чоловік, не зовсім вірячи своїм вухам.
— Гаразд. Один заповіт я скажу в твоїх руках, другий — коли ти звільниш мене. Мені важко говорити, бо ти надто сильно стискаєш мені груди,— з мукою вимовив горобець.
— Не мучся, говори на волі,— пожалів його чоловік і відпустив на волю.
Визволений горобець сів на кущик трави, розправив крила.
— Перший завіт,— сказав горобець,— не шкодуй про зроблене. Другий — вір лише власним очам!
— Тільки і всього?! Та я й без тебе це знаю, – розчаровано протягнув чоловік.
— Ні, ти нічого не зрозумів, – посміхнувся горобець
— А що тут розуміти? — здивувався чоловік.
— У мене в зобі лежить діамант завбільшки з кулак,— засміявся горобець.
Чоловік від цих слів ледь з розуму не зійшов, кинувся на горобця, що сидів перед ним. Той спурхнув і полетів. Чоловік побіг за ним. Горобець летів низько і повільно і раз у раз спускався на землю. Чоловік, все ще сподіваючись зловити його, кидався з боку в бік, падав, підіймався і знову кидався в погоню, але птах у руки не давався.
Тоді чоловік, вкрай змучений, ображено сказав:
— Ти мене обдурив.
— Ні, я не обманював тебе. Я випробував тебе. Ти так і не зрозумів заповітів. Поміркуй сам. Якщо я сам всього-на-всього з мізинчик, як у моєму зобі вміститься діамант завбільшки з кулак? Тепер, коли я на волі, тобі мене не впіймати. У мене є крила, які піднімуть мене в небо. Тож чи варто шкодувати, що вже ніяк не поправити? Не шкодуй про зроблене.
Горобець сказав так, злетів у небо і полетів. Чоловік залишився мучитися сумнівами та жалем.
