Здибався муравель із скакуном, і скакун зачав ся насміхати з муравля: «Чо ти так сильно працюєш? Таке літо красне, ліпше можеш собі поспівати трохи зі мнов». А муравель йому відповідає: «Ти собі співай, а я буду працювати далі».
І скакун собі співав ціле літо, навіть собі не згадав за зиму. Але як вже постуденіло і не стало чим жити, тогди він з великою просьбою приходить до муравля і просить, аби ‘го споміг, бо гине з голоду, бо, каже, видиш сам, що не маю чим тепер жити.
А муравель йому відповів: «Коли ти співав ціле літо, то можеш тепер танцювати, а ми маємо хліба тілько, що вистане для нас».
