Жили чоловік та жінка. Жили не те, щоб багато, а просто сказати – бідно. У жінки була одна єдина спідниця, дерта-передерта, ношена-переношена. Цілими днями вона тільки й робила, що ставила на ній латки. Під латками і спідниці не було видно. Ось прийшов чоловік додому, а жінка плаче.
– Подивися – знову дірка на спідниці! І залатати нема чим. Наступного дня чоловік на усі зароблені гроші купив жінці нову спідницю. Приніс додому і сказав:
– Хоч без вечері та з обновкою. Жінка дуже зраділа.
Чоловік ліг спати, а вона взялася за справу.
Прокинувся чоловік, бачить – жінка всю нову спідницю на шматки порізала, на стару спідницю нових латок наставила. Ойкнув він, а жінка каже:
– Дякую тобі, чоловіче, всі дірки я залатала і ще он скільки шматків залишилося, на цілий рік вистачить.
