Григорій Квітка-Основ’яненко: Твори

Квітка-Основ’яненко став засновником та першим класиком прози нової української літератури, розпочавши нову епоху прозових творів і створивши повноцінний жанр епічної прози. Він продемонстрував можливості народної мови як літературної. Його твори написані живою розмовною мовою, яка щедро доповнена народними примовками та прислів’ями. Письменник першим в українській прозі, хоча й дещо сентиментально, а подекуди з веселим гумором, показав найкращі риси простих людей: справедливість, розум, моральні цінності почуття власної гідності, працьовитість, вірність у коханні.

У центрі його творчості – реалістичний опис побуту та образів простих трудівників-селян, їхнє щоденне життя, звичаї та обряди.

З-під пера майстра слова вийшли також сатирично спрямовані оповідання та повісті, він – засновник багатьох жанрів, адже виробив свій стиль, сповнений реалістичності та живописності. Літературна заслуга письменника в тому, що він правдиво показав, як живе народ, завдяки його творчості відбулося істотне покращення творів, написаних українською мовою, вони стали більш реалістичними. Його оригінальна драматургія і проза мали значний вплив на творчість Марка Вовчка, Панаса Мирного, Тараса Шевченка та ін..

Повість «Конотопська відьма» дала початок розвитку романтично-фантастичній традиції, з елементами гострої сатири, в українській літературі.