Прекрасний павич насміявся з качура, мовлячи: «Який ти малий і поганий!» Качурові тоє не було в смак, і сказав тільки: «Так, так, так!»
Но як хлопці вночі до павича закрались, пера йому вискубали і павич з болізні умирав, тогда прийшов качур і питав, що’му сталося, а павич мовив: «Ах, брате! Моя красота позбавила мене життя!»
А качур знов сказав: «Так, так… Так кожному буває, хто ся своєю красотою величає!»
