Жили на світі король із королевою, і народилася в них дочка. Радів король, раділа королева, але недовго тривало їхнє щастя. З’явилася в палац стара відьма і перетворила маленьку принцесу на змію, наклала на неї закляття: лише тоді повернеться до неї людська подоба, коли торкнеться вона до тіла новонародженої дитини. Вислизнула золотиста змійка з колиски і зникла.
А жив у тих місцях бідний селянин із донькою. Щодня ходила дівчинка на луг пасти вівці. І ось одного разу побачила вона в траві золотисту змійку, та таку милу! Дівчинка нахилилася над нею і приголубила. А маленька змійка і каже їй людським голосом:
– Візьми мене до себе жити, я тобі віддячу. Тільки нікому мене не показуй.
Так пастушка й зробила: принесла змійку додому, сховала і годувала її молоком вранці та ввечері потихеньку від батька з матір’ю. Час минав, дівчинка росла і змійка теж росла. Ось якось каже змійка своїй подружці: попроси, мовляв, батька поїхати в місто і купити скриню – одяг складати. Селянин любив свою дочку і радий був їй у всьому догодити, а тому наступного дня поїхав у місто і купив велику скриню. Повернувся додому, відкрив – дивиться, а там повно золота та дорогоцінного каміння. Зрадів селянин, купив землі, побудував великий прекрасний палац, і стали вони жити в достатку, а дочці його, яка на той час стала чарівною дівчиною, не доводилося більше пасти батькову череду. Цілими днями грала вона з улюбленою змійкою, яку поселила в новій скрині. Якось увечері змійка і каже:
– Приготуй собі на завтра найкрасивішу сукню, бо вранці почнеться в цих місцях королівське полювання і принц проїде повз твій будинок.
Так і сталося. Вранці виїхав принц на полювання зі своїм почтом і дуже здивувався, коли побачив перед собою чудовий палац. Під’їхав принц ближче, зазирнув у вікно, а там дівчина, струнка та гарна. Принц відразу у неї закохався. Вийшов до нього батько дівчини, запросив у дім і прийняв усіх із почестями та щедрим частуванням. Погостив принц у палаці і повернувся додому, але втратив спокій, бо щиро полюбив прекрасну дівчину.
А змійка й каже:
– Чекай, подружко: через три дні прибуде сюди король сватати тебе за свого сина.
І знову вийшло так, як сказала змійка. Третього дня приїхав король з усім своїм двором – побажав поглянути на господарську дочку. І так вона йому сподобалася, що він тут же посватав її за дружину свого сина, Батько дівчини з радістю погодився, і призначили вони день весілля. Ось напередодні весілля змійка і каже нареченій:
– Завтра повезуть тебе до міста у королівській кареті. Посади мене в скляну скриньку і візьми з собою.
Так дівчина й зробила. А принц побачив у кареті скриньку із золотистою змійкою і давай із нею грати. Змійка в скриньці крутиться, танцює, а принц милується. Зовсім трохи залишалося до королівського палацу, коли закрутилася змійка в скриньці і давай рости, рости, тріснуло тут скло і розлетілася скринька на дрібні уламки. Не встиг принц схаменутися, як ковзнула змійка нареченій на груди і прошепотіла:
– Прощавай, подружко! Коли прийде час народитися твоїй дитині, відкрий навстіж віконце в сад і нічого не бійся. – З цими словами змія вислизнула з карети і зникла. Кинувся принц до нареченої, питає, чи не вкусила її страшна змія.
– Ні, ваша високосте, – усміхнулася дівчина. – Змійка ця давно вже живе в моєму домі і ніколи не завдавала мені шкоди.
Тим часом вони доїхали до королівського палацу. В той же день зіграли веселе весілля, і зажили молоді дуже щасливо, Вікно в кімнаті принца та принцеси виходило в сад. Часто вечорами вони сиділи біля відкритого вікна і чекали, чи не з’явиться золотиста змійка, але вона не з’являлася. І ось настав день, коли народився у принцеси малюк. Тієї ж миті почулося шипіння і у відкрите вікно вповзла величезна змія. Усі, хто був у кімнаті – і лікарі, і служниці, – злякано кинулися геть. А змія ковзнула до принцеси, яка тримала на руках дитину. Забіг у кімнату стривожений принц, і що він бачить? Дружина його весело посміхається, а поруч стоїть гарненька дівчина і тримає на руках новонародженого хлопчика. Тут і король із королевою прийшли. Дівчина і каже:
– Спали з мене злі чари, знову стала я людиною. Тепер би знайти мені своїх батьків. Зла чаклунка розлучила мене з ними, перетворила мене на жахливу змію.
Зраділи король з королевою, почали обіймати принца та принцесу. А потім у палаці було велике свято. І я там був, та тільки нічого не їв і не пив.
