Одного разу в давні часи змовилися птахи зібратися на великому рівному лузі і вибрати короля. Були тут і орел, і лелека, і дрізд, і трясогузка, і лебідь, і жайворонок, і горобець, і ще одна, найменша пташка.
Кожен птах хотів стати королем, тільки не смів лізти наперед. Довго вони думали і галасували, поки лелека, знаючи, що крила у нього сильні, надумав: хто найвище підніметься, тому і бути пташиним королем. Всі птахи з ним погодилися.
Як тільки лелека клацнув дзьобом, дав знак злетіли, птахи хмарою піднялися в небо. Куріпка відразу впала додолу, курка теж стала спускатися і трохи ноги не вивихнула. Інші птахи політали, скільки в кого було сил, та один за одним швидко втомилися і почали спускатися.
Тільки лелека з орлом залетіли так високо, що їх ледве було видно. Під кінець і лелека стомився. Орел залишився один і заклекотів:
– Я король! Я король! Хто злетить вище мене?
– Я! – пискнула у нього під вухом маленька пташка і піднялася вище орла. – Я король!
А ця пташка-крихітка сіла орлу на спину і все чекала, коли він втомиться. Спробував орел пташку обігнати, та де там! Хіба наздогнати втомленому відпочилого.
Так пташка-крихітка всіх перехитрила і стала королем. Тільки соромно їй стало свого обману, і з того часу вона по кущах ховається, а всі птахи, як побачать її, кричать: – Королик-крихітко! Королик-крихітко!
