Жив у селі бідний мужик. Дітей – повна хата, а добра – один тільки гусак. От і вирішив мужик: “А понесу я цього гусака царю на уклін. Може, дасть мені цар хліба. Хліб і без гуся – їжа, а гусак без хліба – дурниці”.
Велів він жінці засмажити гуся та пішов до царя. Цар подарунок прийняв і каже:
– Дякую тобі. Та якщо зумів ти гусака подарувати, то ж зумій його і поділити, щоб нікого в моєму сімействі не образити.
А сімейство в царя було: дружина-цариця, та дві дочки-царівни, та два сини-царевичі. Всього, виходить, шість душ.
Принесли мужику ножа, став він ділити гуся. Відрізав голову та подає цареві:
– Ти, – каже, – всьому царству голова, от тобі й голова.
Потім одрізав шийку та подає цариці:
– А це, матінко-царице, тобі. Жінка в домі хоч і не голова, а головою править, – тому куди шийка повернеться, туди голова й дивиться.
Потім одрізав мужик ніжки і подає царським синам:
– Вам, – каже, – по ніжці, топтати батькові доріжки.
Дочкам царським по крильцю дав:
– Вам з батьком, з матір’ю не вік жити – виростете, полетите геть, своє гніздо вити.
Потім штрикнув ножем у м’ясо, що залишилося, і каже:
– А я мужик простий, мені м’ясо їсти!
Сміється цар:
– Дивіться! Усім роздав та ще й про себе не забув! Розумний мужик!
Нагородив цар мужика хлібом та відпустив додому.
Прочув про це багатий мужик та стало йому заздрісно.
Засмажив він аж п’ятеро гусей та теж пішов до царя.
А цар йому:
– Дякую, брате. Тільки якщо зумів ти нас обдарувати, зумій і поділити так, щоб ніхто в моєму сімействі не був в образі, так, щоб усім порівну дісталося.
Мужик і так, і сяк гусей перекладає, і потилицю чухає, а не знає, як гусей поділити.
“От, – думає про себе, – треба було шість гусей принести!”
А цар тим часом за бідним мужиком послав.
Прийшов бідняк. Цар питає:
– А, що, мужик, чи зможеш п’ятеро гусей поділити так, щоб усім порівну вийшло?
– Чом же й не поділити? Можу, – каже мужик. – Це справа проста.
Взяв він одного гуся, підносить до царя з царицею:
– Двоє вас, царю-батечко і царице-матінко, а с гусем троє буде.
Потім взяв другого гуся, подає царевичам:
– І вас тепер троє, – каже.
Взяв ще гуся та царівнам подає:
– І ви не в образі, і вас тепер троє.
Залишилося в мужика двоє гусей.
– А це, – каже, – мені. От і нас буде троє!
Цар розсміявся:
– Ну й молодець ти, мудра макітра!
Нагородив він розумного мужика, а багатого геть прогнав.
