Літом, як тепло та гарно, Рябко вивернеться та витягнеться й примовляє:
— На ката хата! Мені й так добре!
А як прийде зима, холод та лиха година, то Рябко тоді зігнеться, скулиться та каже:
— Коли б мені хатонька хоч манісінька, хоч отакісінька!..
- Наступний твір → Кіт, цап і баран
- Попередній твір → Як віл бігав наввипередки з конем
(Оцінок ще немає)