У давнину небо було так низько над землею, що людина високого зросту могла дотягнутися до нього і погладити рукою.
Якось діти кравця вийшли на прогулянку, залізли на великий камінь і почали кричати:
— Ого, тепер ми можемо торкнутися неба. Давайте зробимо в ньому великі дірки, подивимося, що там нагорі робить Старий та інші великі та могутні!
І діти кравця почали пальцями протикати в небі дірки, щоб можна було зазирнути в них.
Старий побачив це і сказав до свого слуги:
– Яане, а Яане! Подивися, що вони роблять! До чого ж нестерпні ці діти, відшмагати їх треба за такі витівки! Продірявлять все небесне склепіння – хіба це діло? Не знаю, що й зробити, щоб вони більше так не бешкетували.
Слуга був розумний і кмітливий хлопець, подумав три-чотири дні, так що голова розболілась і, нарешті, сказав:
– Справа ця зовсім не така складна – треба підняти небозвід вище.
Старий у свою чергу поміркував тиждень-другий, заспокоївся, махнув рукою і сказав:
– Хто його знає, чи це потрібно, Яан. Звичайно, це дитячі пустощі, але діти є діти, їм хочеться подивитися, що ми тут робимо і дізнатися, як у світі порядок підтримується.
– Так, це правда, діти є діти… – кивнув слуга Яан.
Так цього разу і не стали піднімати небозвід вище.
Одного разу кравцю знадобилося поставити на свої штани велику лату. Від постійного сидіння зі схрещеними ногами його штани зовсім протерлися. Кравець зібрав усі свої копійки, зіскреб усі гроші – все одно не вистачало. Взяв він з горя ножиці, пішов у вільховий гай і, переконавшись, що нікого поблизу немає, вирізав з небосхилу відповідний круглий шматок.
А тут трапилася біда і в жінки кравця – шорстка, необтесана лава в церкві зовсім протерла її недільну спідницю. І вона теж вирізала з неба на латку порядний шматок.
Наступного ранку Старий побачив, що за ніч сталося, похитав головою і сказав до слуги:
– Тепер, Яан, нам і справді доведеться послухатися твоєї поради! Спустися на землю, піднімай звідти, а я потягну зверху, піднімемо небозвід так високо, щоб до нього неможливо було дотягнутися.
Так вони й зробили. Підняли небозвід так високо, що нікому тепер було до нього не дістати, і вирішили залатати дірки.
Але в них не було під рукою небесно-синьої тканини, так і з’явилися на небі сонце, місяць і зірки, зовсім іншого кольору, ніж весь небозвід.
