Сизий голуб висидів двох голуб’ят. Підросли голуб’ята і розговорилися. — Братику, тепер у нас зміцніли крила та хвіст! Давай облетимо світ, погуляємо! – Сказав старший.
— Ні, брате,— каже молодший,— кожному найдорожчі звичні місця. Давай нікуди не будемо ходити!
— Ну, якщо ти не хочеш, то дозволь мені, я погуляю! — сказав старший і полетів у степ.
Летів він, летів і сів у одному місці. Тут його помітив беркут. Насилу він від нього врятувався, забившись у траву і молячись: «Боже, врятуй від беркута!» Виліз із трави голуб, подумав: «Ні, треба повернутися, поки живий і здоровий»,— і полетів назад.
Дорогою сів він на тік і потрапив у пастку господаря. І від нього він урятувався. Полетів далі і сів на інший тік, а господар каменем перебив йому ногу. Кульгаючи, насилу дістався голуб до свого гнізда. З того часу він почав слухатися молодшого брата.
