Андрійко прийшов зі школи і побачив заплакану матір. Він поклав книжки й сів за стіл. Чекає обіду.
– А тата відвезли в лікарню, – каже мати. – Занедужав батько.
Вона чекала, що син занепокоїться, стривожиться. Та син був незворушний, спокійний.
Мати великими очима дивилась на Андрійка.
– А нам завтра до лісу йти, – каже Андрійко. – Завтра ж неділя. Учителька наказала, щоб усі прийшли до школи о сьомій ранку.
– То куди ж ти підеш завтра? – запитала мати.
– До лісу… Як наказала вчителька.
– А серце тобі нічого не наказало? – спитала мати й заплакала.
