У гості до Мишка прийшов однокласник Федько. Прийшов і розповідає радо:
– Тато мій учора їздив до міста. Привіз мені подарунки: нові ковзани і ліхтарик.
Слухав його розповідь мовчки Мишко й дивився у вікно. Федько запитав:
– Може, принести ковзани, подивишся?
– Ні, не треба, – відповів Мишко й заплакав.
Здивувався Федько. Прийшов додому й питає маму:
– Чого Мишко заплакав, коли я йому про татів подарунок розповів?
– Бо Мишків батько покинув сім’ю. Твоя радість ще раз йому про горе нагадала. Не можна з нещасною людиною своїм щастям хвалитися.
Федько й задумався.
