Жив Кулик у болоті, а Перепел у житі. Сумно стало Куликові в болоті. От він і каже своїм друзям-куликам:
– Хіба це життя? Кругом болото й болото. Ну, що тут гарного? Піду я в жито жити. От там краса!
А Перепелові сумно стало в житі. От він і каже своїм друзям-перепелам:
– Хіба це життя? Кругом жито й жито. Ну, що тут гарного? Піду я в болото жити. От там краса!
Пішов Кулик у жито, а Перепел у болото.
Жили вони, поживали та й засумували. Кулик – за болотом, Перепел – за житом.
От і повернулися вони хто куди: Кулик – у болото, Перепел – у жито. Сміються над ними кулики й перепели та питають:
– Ну, знайшли красу? Де ж найкраще?
– У болоті, відповів Кулик. – Бо рідне воно.
– У житі, – відповів Перепел. – Бо воно рідне.
