Розповідають і переказують, що колись жив у Палермо принц, котрий похвалявся, що може весь світ переробити на свій лад. І справді, у палаці його творилися дивовижні речі. Коня він навчив їсти м’ясо, собака в нього жувала сіно, а віслюк танцював тарантелу, б’ючи по бубну копитом.
Але найбільше пишався принц своїм котом. Десять вчених у пишних перуках і чорних мантіях витратили десять років, щоб навчити принца всім наукам, що належало знати, при його високому званні. А принц приклав ще більше зусиль, ніж десять вчених за десять років, щоб кіт забув про те, що він кіт. Коли принц нарешті досяг, чого хотів, він сказав своїм друзям:
– Приходьте до мене завтра на вечерю і ви переконаєтеся, що якщо дуже постаратися, можна перебороти природу. Це доведе вам мій вчений кіт.
Друзі прийняли запрошення. Один з них, людина розумна і здогадлива, подумав так: «Якщо йдеться про кота, то не погано про всяк випадок запастися мишкою!» Так і зробив.
Наступного дня всі зібралися у парадній залі палацу. Там був накритий пишний стіл. А серед столу нерухомо, як дерев’яна статуя, стояв на задніх лапах учений кіт і тримав запалену свічку.
Коли гості посідали за стіл, слуги почали заносити на позолочених тарелях страви, з м’яса, дичини та риби. Від страв піднімався такий смачний дух, що у запрошених потекли слинки. А кіт? Кіт навіть усом не повів. Не ворухнувшись, він продовжував тримати свічку, що горіла.
Принц обвів усіх тріумфуючим поглядом.
– Ну що я вам казав! – Вигукнув він. – Чи не правда, мистецтво вище за природу!
– Звичайно, звичайно! – Закричали захоплені гості. Тільки один із них промовчав. Він поклав поруч із собою крислатий капелюх, прикрашений пір’ям, і непомітно пустив під нього мишку.
Мишка, відчувши себе на волі, висунула з-під капелюха гостреньку мордочку. Тільки кіт побачив мишку, як забув разом усе, чого навчив його принц з такими зусиллями. Свічка полетіла вбік, задзеленчали розбиті келихи, а кіт схопивши мишку втік з нею, задерши хвіст.
Так принцу і не вдалося не те що весь світ, а навіть котячу природу переробити на свій лад.
