Зустрілись вовк та собака. Собака питає: «Чим ти, брате, живеш?» Вовк: «Коли й голодую, а коли що натраплю де, або ноччю м’яса дістану». Собака: «Так ти м’ясо їси? А худий який!..» Вовк питає: «А чого ти такий гладкий? Як же ти живеш?» — «Я в хазяїна двір стережу, то хазяїн мене й кормить хорошо. Може, й ти погодишся піти, він і тебе годуватиме».
Вовк погодився, пішов. Ідуть, — і все цікавило вовка, — розмовляють. Вовк розпитує все. А тоді глянув на собаку і каже: «А чого в тебе шия ошмугляна?» А собака каже: «То мені хазяїн ланцюг надіва на день, а на ніч скида». — «А-а!.. Тоді прощай, собако, лучче я голодуватиму, та на волі житиму!»
