Як були собі дід та баба; у них були курочка ряба і півничок. Курочка побігла на торжок, а півничок на смітничок та й удавився колосочком. От курочка побігла принести йому води: «Море, море! Дай води!» — «Нащо води?» — «Куру дать».
Ой у полі та на горі
Кур лежить, кур
Та й не дише,
Крильцями, лапками не колише.
«Пойди до вепрі — пехай дасть клову».
Пішла курочка до вепрі: «Вепро, вепро, дай клову». — «Нащо клову?» — «Морю дать». — «Нащо морю?» — «Води дасть». — «Нащо води?» — «Куру дать».
Ой у полі та на горі
Кур лежить, кур
Та й не дише,
Крильцями, лапками не колише.
«Пойди до липи, нехай дасть листу».
Пішла курочка до липи: «Липо, липо, дай листу». — «Нащо листу?» — «Вепрі дать». — «Нащо вепрі?» — «Клову дасть». — «Нащо клову?» — «Морю дать». — «Нащо морю?» — «Води дасть». — «Нащо води?» — «Куру дать».
Ой у полі та на горі
Кур лежить, кур
Та й не дише,
Крильцями, лапками не колише.
«Пойди до дуба, нехай дасть жолудя».
Пішла курочка до дуба: «Дубе, дубе, дай жолудя». — «Нащо жолудь?» — «Липі дать». — «Нащо липі?» — «Листу дасть». — «Нащо листу?» — «Вепрі дать». — «Нащо вепpi?» — «Клову дасть». — «Нащо клову?» — «Морю дать». — «Нащо морю?» — «Води дасть». — «Нащо води?» — «Куру дать».
Ой у полі та на горі
Кур лежить, кур
Та й не дише,
Крильцями, лапками не колише.
«Пойди до корови — нехай масла дасть».
Пішла курочка до корови: «Корово, корово, дай масла». — «Нащо масла?» — «Дубові дать». — «Нащо дубові?» — «Жолудя дасть». — «Нащо жолудя?» — «Липі дать». — «Нащо липі?» — «Листу дасть». — «Нащо листу?» — «Вепрі дать». — «Нащо вепрі?» — «Клову дасть». — «Нащо клову?» — «Морю дать». — «Нащо морю?» — «Води дасть». — «Нащо води?» — «Куру дать».
Ой у полі та на горі
Кур лежить, кур
Та й не дише,
Крильцями, лапками не колише.
«Пойди до дівчини — хай дасть сіна».
Пішла курочка до дівчини:
«Дівчино, дівчино, дай сіна». — «Нащо сіна?» — «Корові дать». — «Нащо корові?» — «Масла дасть». — «Нащо масла?» — «Дубу дать». — «Нащо дубу?» — «Жолудь дасть». — «Нащо жолудь?» — «Липі дать». — «Нащо липі?» — «Листу дасть». — «Нащо листу?» — «Вепрі дать». — «Нащо вепрі?» — «Клову дасть». — «Нащо клову?» — «Морю дать». — «Нащо морю?» — «Води дасть». — «Нащо води?» — «Куру дать».
Ой у полі та на горі
Кур лежить, кур
Та й не дише,
Крильцями, лапками не колише.
«Пойди до купця — хай дасть дівчині вінок».
Пішла курочка до купця: «Купче, купче, дай вінок». — «Нащо вінок?» — «Дівці дать». — «Нащо дівці?» — «Сіна дасть». — «Нащо сіна?» — «Корові дать». — «Нащо корові?» — «Масла дасть». — «Нащо масла?» — «Дубу дать». — «Нащо дубу?» — «Жолудь дасть». — «Нащо жолудь?» — «Липі дать». — «Нащо липі?» — «Листу дасть». — «Нащо листу?» — «Вепрі дать». — «Нащо вепрі?» — «Клову дасть». — «Нащо клову?» — «Морю дать». — «Нащо морю?» — «Води дасть». — «Нащо води?» — «Куру дать».
Ой у полі та на горі
Кур лежить, кур
Та й не дише,
Крильцями, лапками не колише.
Купець дівці вінок дав; дівка корові дала сіна; корова дубу дала масла; дуб липі дав жолудь; липа вепрі дала листу; вепр морю дав клову; море води куру дало.
Курочка рябенька зраділа, набрала води у роточок і побігла до неживого півничка, упустила йому у носочок. А він тоді: «Кукуріку! кукуріку! кукуріку-у-у-у!»
