Загнали чорти молодого чортика на землю зробити гріх. Іде полем і видить: ґазда оре, а полуденок – хліб і солонину – поклав на межі. Чортик узяв полуденок і з’їв. Чекає в терню, як чоловік буде клясти злодія.
Чоловік орав до обіду. Далі дав коням сіна, а сам – до тайстрини. Розв’язав – нема меренді.
– Може, хтось був голодніший за мене, то най йому буде на пожиток, – сказав чоловік.
Вислухав чортик – та й у пекло. Звідує його старший:
– Ну, що зробив?
– Я взяв від чоловіка окраєць хліба і солонину, та він не залаяв, а попросив мені добра.
– Мусиш тепер віддячити йому за се – відслужити три роки.
Зробився чортик хлопчиком і прийшов до того чоловіка найматися за слугу. А чоловік каже:
– Та мені своїх нічим годувати, нащо мені слуга?
– Я себе прогодую і вам дещо принесу.
Пішов уночі до мельника і голосом чоловіка, що недавно помер, загойкав:
– Віддай, що ти від мене більшу мірку брав!
Мельник од страху затрясся і подав через вікно міх муки. Другої ночі пішов під вікно старого вівчаря і голосом того чоловіка, що помер, загойкав:
– Вівці мої на міру ти доїв несправедливо. Верни мої гелети!
Вівчар подав через вікно гелетя сиру, бо не хотів, аби мертвий ходив йому попід вікна.
І так кожної ночі той слуга приносив щось своєму ґазді. Прикупив чоловік землі, розбагатів.
Другої весни пішов чоловік орати з слугою, бо було вже роботи на двох. Слуга каже:
– Сього року буде мокре літо. Сіймо на горі.
Чоловік послухав. А люди сіють на долах. У них вимок хліб, а в чоловіка – ні.
Третього року люди посіяли на горах – училися в ґазди. А слуга каже:
– Ти сій на долах, бо літо буде сухе.
У людей на горах висохло, а ґазді довелося звеличити житниці. Каже йому слуга:
– Ну, тепер буду варити паленку!
Слуга закислив житні висівки, а потім з того зварив паленку. Тоді каже:
– Склич родичів, будемо гоститися.
Слуга-чортик покликав старого чортяку. Прийшов старий чорт у шапці-невидимці. Його не видно, а він видить усе, що малий витворяє. Налив гостям по одному погарчику – розвеселилися, налив по другому – почали голосно говорити, налив по третьому – почали лаятися, битися. Старий чорт плеще в долоні:
– Ну, тепер ти вже зробив те, що треба! Кінець твоїй сембрелі!
