Вполював якось старий ведмідь Бамс коня, лежить біля туші, обідає. А хитрий лис Міккель – тут як тут. Так і бігає навколо ведмедя, і крутиться дзигою, все хоче у нього з-під носа шматок м’яса схопити. А старий Бамс йому каже:
– Хочеш, Міккель, я навчу тебе, як коня зловити? Тоді і ти кониною поласуєш.
– Хочу! – каже Міккель.
– Піди на лісове пасовище, і, як побачиш коня, що лежить на пагорбі і спить, скачи йому на спину, прив’яжи себе до нього міцно і вчепися зубами йому в стегно.
Побіг Міккель в ліс і бачить: на горбику під сонцем кінь спить. Скочив він до нього на спину, прив’язав себе міцно і хвать його зубами за стегно! Тут кінь як скочить і як почне скакати по схилах і по камінню з Міккелем на спині! Лине кінь риссю, а лис верхи на ньому ледь живий сидить. Раптом пробігає повз них заєць Єні.
– Куди це ти скачеш стрімголов, Міккель? – запитує заєць.
– Так ось вирішив прогулятися верхи! – відповідає йому лис.
Встав тут заєць на задні лапки, передніми за живіт схопився та як зарегоче. Реготав, реготав, трохи від сміху не луснув. З тієї пори лис Міккель вже не намагався кониною ласувати.
Ось так і вийшло, що один раз і старий Бамс над лисом верхи взяв.
