В єднім лісі був такий великий гадир, що цілу околицю виїдав людей, і що до него з каноньов стріляли, а єго ся жадні кулі не брали. А як свиснув, то не єден оглух від єго свисту.
Аж єден офіцер казав зробити таке велике люстро і поставив протів него, щоби він в тото люстро дивився. А той полоз гадав си, що то другий такий великий йде до него, і доти бився, ся бив, товк до землі, доки ся не вбив на смерть. Він си гадав, же він ся з другим жере.
