Блукав якось у горах голодний тигр. Був він злий-презлий: за цілий день навіть зайченя зловити не зміг. Ось уже сонце зайшло і ніч настала, а тигр все ходить горами, здобичі шукає. Нарешті вирішив у село зайти. «Може, чимось підживлюся», – думає.
Прийшов він у село, бачить – стоїть бідна хатина. Підійшов ближче чує в хатині дитина плаче, а мати його заспокоює, колискову пісню співає:
– Спи, синочку, спи, швиденько засни…
Облизався тигр: «От його я і з’їм».
А дитинка все не спить, плаче. Стала тоді мати лякати сина:
– Перестань плакати, бо прийде шакал і потягне тебе в ліс. Не замовкає малюк. Розсердилася мати:
– Замовкни! Ось прийде злий тигр і з’їсть тебе, будеш знати! Он він, за вікном стоїть.
Здивувався тигр: як вона про це дізналася? А дитина все плаче та плаче.
Тоді мама обняла його міцно і сказала ласкавим голосом:
– Не плач, синку, я тобі хурми дам.
Замовк малюк, а тигр стоїть, думає: Хто такий цей хурма? Я ніколи про нього не чув. Мабуть страшніший за мене звір: дитинка відразу замовкла.
Злякався тигр хурми і втік у гори.
З того часу він і близько до села не підходив.
