Поїхав один дядько за село поля орати, а за плугом і кіт поплентався. То дядько приїхав та й кинувся до роботи, а кіт плиг до лісу та й нум ловити коників, метеликів та за пташками ганятися.
Коли це вискакує з лісу тигр. Побачив кота та й остовпів:
– Брате,– каже здивовано,– ти наче й нашої породи, тільки ж за які гріхи ти такий дрібний виріс?
Хитрий кіт похитав сумовито головою та й відповідає тигрові:
– Що тобі сказати, паночку мій? Аби це ти, царю звірів, знав, у якому горі ми живемо серед людей, то, либонь, не питав би.
– А хто ж це отак тебе висушив? Покажи його мені, і я не знаю, що з ним зроблю!
Повів кіт тигра покрай поля та й показує йому свого хазяїна.
Помчав тигр до селянина та й почав докоряти:
– Агей, чоловіче, чим же це тобі досадив мій родич, що не даєш йому й у тіло вбитися? Далебі, маю з тобою поквитатися!
– Воля твоя,– каже йому дядько, – тільки я свою силу дома лишив, то піду та заберу. А тоді вже й поб’ємося.
– Гаразд,– погодився тигр.– Іди, я почекаю.
– А не обдуриш? – питає дядько.– Бо я оце піду додому, а ти верть та й утечеш. Ось ходи, я тебе мотуззям прив’яжу до дерева, то вже певний буду, що не втечеш!
– То й прив’яжи! – тигр йому.
Прикрутив дядько тигра з усієї сили, а тоді виламав ясенового дрюка та як уперіщить, як уперіщить хвостатого, той аж скрутився. Чистив його дядько, чистив, аж руки заболіли, а тоді відпустив та й мовить:
– Іди та закажи й десятому.
Потягнув тигр одну лапу, тоді другу та ледве поліз до лісу. А там побачив кота, застогнав та й каже:
– Ще ти, брате, й молодець, що в руках цієї сатани хоч такий виріс.
