Якось бог Ньям’е послав на землю гінців, щоб вони покликали до нього всіх, хто живе на ній людей і тварин.
Коли всі зібралися, Ньям’е оголосив:
— Нехай кожен із вас скаже, що він хотів би мати на землі. Я це все вам дозволю.
Людина сказала:
— Мені хотілося би жити у селі і обробляти своє поле.
— А ми хочемо жити у лісі, — відповіли звірі.
І тільки хамелеон не промовив жодного слова.
— Ну, а ти? — спитав Ньям’е.
– Бачите, – відповів хамелеон, – я хотів би, щоб взагалі любе місце, куди б я не прийшов, належало мені.
– Добре, – вирішив Ньям’е. — Кожен отримає те, що просив.
З того часу люди живуть у селах, а звірі у лісі. Хамелеон, куди б він не прийшов, приймає забарвлення того місця і тому всюди почувається як удома.
