Заєць, курка й тигр домовились гуртом жити й працювати. Першого дня заєць і тигр косили траву, щоб було чим, покрити хату, а курка хазяйнувала вдома, варила їсти.
Поприбирала курка в хаті та в дворі, тоді заходилася варити рис. Потім нагріла казанок води, сіла над ним і просто в воду знесла яйце.
– Куд-куда! – радісно закудкудакала курка.
Ледве яйце встигло зваритися, як прийшли з поля заєць і тигр. Вони дуже стомилися і зголодніли, і обід їм дуже сподобався. Заєць досі ніколи не бачив яєць, а назавтра була його черга варити їсти. І він заходився розпитувати курку, як вона готувала таку страву.
Взавтра вони теж устали рано, щоб іти на поле. Тигр і загадує зайцеві:
– Звари такий самий смачний обід, як учора курка зварила.
– О, це дуже просто! – відповів заєць.
Тигр і курка пішли на поле, а заєць зробив так, як казала курка.
Та тільки-но він примостився над казаном, як повернувся тигр – голодний-голоднющий. Побачив тигр, куди ото моститься заєць,– а тигр знав, що зайці не несуться,– і дуже розсердився. Схопив зайця та й ну його бити! А потім так ударив зайцем об землю, що в бідолахи аж губа тріснула.
