Їхали якось чоловік з сином кіньми на ярмарок. Побачив батько підкову на дорозі, і каже синові:
– Іванку, ану злізь з коня, підніми підкову!
– Чого б я за підковою ліз?
Зліз батько сам. Узяв підкову. «Чекай, я тебе навчу», – подумав собі. Продав на ярмарку підкову і купив за неї черешень.
Поторгували, вертаються додому, а голодні-преголодні. Старий і сам не їв, і сину спеціально нічого не купував, а з дому не брали. Іде старий попереду та все кидає по одній черешні на дорогу. А син злізе з коня, з’їсть і їде далі. Бачить: знову черешня на землі. Доводиться знову злізати з коня.
Отак, не хотів раз злізати з коня, то сто разів зліз. Така була наука.
