Сидів якось чоловік із своєю дружиною біля хатини, вони поклали перед собою смажену курку і збиралися її їсти. Побачив чоловік, що підходить до дому його старий батько, і він швидко прибрав і сховав курку,– пожалкував дати старому хоча б шматок. Прийшов старий, поїв трохи та й пішов. Захотілося сину покласти знов смажену курку на стіл, але тільки він за неї взявся, раптом обернулася вона на велику жабу та стрибнула йому в обличчя, сіла на ньому та піти не захотіла; а коли хтось намагався її зняти, вона так люто на нього дивилась, немов стрибнути в обличчя збиралась, і ніхто не наважувався до неї доторкнутись. І повинен був невдячний син цю жабу годувати кожного дня, а інакше б вона з’їла йому обличчя. І так ось, не маючи спокою, він усе мандрував по світу.
- Наступний твір → Брати Ґрімм – Білосніжка та Багряник
- Попередній твір → Брати Ґрімм – Старий дід та внучок