Кажуть, одного дня Сулейман-паша зібрав всіх птахів і сказав: «Постарів я, без м’якого ліжка мені не обійтися. Дайте все по пір’їні, я зроблю з них постіль». Тоді всі птахи, що були в небі, вирвали й дали по пір’їні Сулейман-паші. Лише кажан сказав: «Хіба можна дати Сулейману лише одну пір’їнку!» — вирвав і віддав все своє добре пір’я. Сулейман-паша узяв його пір’я та благословив: «Будь першим серед птахів! Потім подумав: «Напевно, інші птахи будуть сміятися і дражнити тебе за те, що ти голий»— і мовив: «Ти літатимеш у повітрі ночами, коли птахи й люди не зможуть тебе побачити». З того часу кажан літає лише ночами.
- Наступний твір → Зазнайка горобець
- Попередній твір → Дружба двох псів
(Оцінок ще немає)