В лісах, на полонині в Мокрині, в долинах є Довбушева комора. Там є в скалі онуча, закурена, почорніла. В ту онучу вже багато накидали каміння. То все кидають каміння і слухають, чи глибоко воно летить. У тій коморі є на столі вироблений діамантовий змій—жертва. І та жертва світить там як вночі, так і вдень.
Там зимував Олекса Довбуш багато зим. Є в тій коморі багато суми. Опришки там мали свій млин. В оту комору годі знайти двері. Є там цілі могили рогів, з яких опришки вистругували собі порошниці та всіляке інше. І там, коло рогів, десь мають бути двері та їх годі відшукати.
Оті тріски з тих рогів уже позаростали мохом.
