Один фермер прийшов в адвокатську контору за порадою.
– Ваша честь, – сказав він адвокату, – я прийшов до вас у справі, яка мене сильно турбує.
– Що ж, розповідайте все по порядку, – запропонував адвокат.
– Припустимо, у когось на ділянці протікає річка, – почав позивач. – А його сусід, той, що живе нижче за течією, перекриває річку греблею, і вода заливає ділянку першого фермера. Що в таких випадках можна зробити?
– Притягти його по суду, і думати тут нічого. До суду його! – вигукнув адвокат, приходячи, як завжди, в велике збудження від образи за свого клієнта. – Ми будемо вимагати відшкодування понесених збитків, і суд змусить його заплатити все сповна. Доручіть цю справу мені, а я вже зумію витягнути з нього гроші!
– Зачекайте, зачекайте! – злякався скаржник, що прийшов за порадою до адвоката. – Адже це я побудував греблю. Річка заливає ділянку сусіда Джонса, це він погрожує подати на мене в суд.
Адвокат завмер лише на мить і поплив далі своїм курсом: людина він був гнучка.
– Так, так, сер, ви побудували через річку греблю. А що це за гребля?
– Ну, знаєте, гребля для млина.
– Так, так, значить, гребля під млин.
– Саме так, ваша честь.
– І вашим сусідам потрібен цей ваша млин, так?
– Так, сер, саме так.
– Вони приносять вам зерно, щоб ви його їм змололи?
– Так, сер, всі приносять, крім сусіда Джонса.
– Отже, ваша гребля служить на користь людям, так?
– Звичайно, інакше хіба я став би її будувати! І я вклав в неї великі гроші. Ні у кого в окрузі немає такого млина!
– Отже, сер, – зробив висновок досвідчений адвокат, – на ваш млин везуть молоти зерно з усього графства, а сусід Джонс хоче подати на вас до суду лише за те, що в його струмочку через вашу греблю додалося трішки води, так? Що ж, нехай подає. Нехай тільки спробує, і він прокляне день, коли це зробить, даю вам чесне, благородне слово…
