У полі лежала кінська голова. Біжить раз мишка-норишка та й питає: «Палато-палатонько! Хто в палаті живе?»
Ніхто не відгукнеться. Почала мишка в тій палаті жити-проживати.
Прискакала жабонька-кваконька. «Палато-палатонько! Хто в палаті живе?» — «Я мишка-норишка! А ти хто?» — «А я жабонька-кваконька!» — «Ходи ж зі мною жити!»
І стали вони жити собі в кінській голові.
Надбіг куций зайчик: «Палато-палатонько! Хто в палаті живе?» — «Мишка-норишка і жабонька-кваконька! А ти хто?» — «А я на-горі-підскакун!» — «Ходи до нас!»
І зажили вони всі троє.
Аж надбігає хитрий лис: «Палато-палатонько! Хто в палаті живе?» — «Мишка-норишка, жабонька-кваконька і на-горі-підскакун! А ти хто такий?» — «А я лис-курижерун!» — «Ходи до нас!»
І зажили вони четверо разом. Вкінці надійшов медвідь та як зареве: «Палато-палатище! Хто в палаті живе?» — «Мишка-норишка, жабонька-кваконька, на-горі-підскакун і лис-курижерун! А ти хто такий?» — «А я всіх-вас-давун!»
Медвідь сів на кінську голову і роздавив усіх, що були під нею.
