Був собі кривий козак на прізвище Ріг. І мав він шинок на Кодацькій дорозі, що йшла аж у саму Січ. Там є й могила, що зветься Баба. То кожний подорожній, було, їде та й повертає в шинок до кривого козака Рога. Кажуть, було: “Чи ще далеко нам їхати?” — “Та їдьмо аж до кривого Рога, а там щось перекусимо та й спочинемо”. То згодом і все поселення, яке з’явилося на цьому місці, назвали Кривим Рогом.
- Наступний твір → Пісня про Устима Кармалюка
- Попередній твір → Козацьке житло
(1 оцінок, середнє: 4,00 із 5)