Боротьба з ординцями: Оповідання

Колись були великі набіги.

Оце що по степу могили,— тут було все стоять верхові козаки і виглядають орду. Як тільки побачать здалеку куряву або звір біжить звідки,— ото вже й знай, що орда недалеко. Козаки тоді й дають знати в слободи [2] або кошовому [3].

Вночі, було, припаде козак до землі та й слухає. Як стугонить земля, то ото суне орда. Тоді запорожці розкладають на могилах вогнища, а самі — на коней та й скачуть до свого стану [4]. Поки добіжать, то кошовий уже й на коні грає, уже й літаври гудуть [5].

Як козаків велика сила, то орду, було, не пустять у слободу, а стрічають її в степу. Де зустрінуть, там її й виколять.
_____________________

[1] Ординці – воїни турецького чи татарського війська (орди).

[2] Слобода (від слова – свобода) – поселення у XVII – XVIII ст., яке було вільне від податків та панщини; найчастіше засновувалися втікачами-кріпаками; жили в них сім’ї жонатих січовиків.

[3] Кошовий – головний воєначальник, що обирався на один рік козацькою радою, тобто загальними зборами січовиків, які були найвищим органом влади на Запорозькій Січі, — козацькій республіці.

[4] Стан – козацький табір, обоз.

[5] Гра літаврів була сигналом до збору козаків.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобалась казка чи оповідання? Поділіться з друзями!
Категорії казки "Боротьба з ординцями":
Залишити відповідь

Читати оповідання (розповідь) "Боротьба з ординцями" українською мовою на сайті Proza онлайн: найкращі оповідання, повесті та романи відомих авторів. Повчальні розповіді для хлопчиків та дівчаток для читання у дитячому садку, школі або на ніч.