Кожний чесний і порядний громадянин радянських республік не може байдуже поставитися до руїни народного господарства.
Кожний чесний і порядний громадянин повинен так чи інакше прикласти й своїх рук, свого досвіду до великої спільної справи відновлення нашого народного господарства.
Бо:
1) Добробут держави — це добробут кожного громадянина зокрема.
2) Добробут кожного окремого громадянина дає в сумі добробут цілої держави.
Бачите — справа ясна.
Братися тільки треба, братися гуртом, спільно, колективно, купою. “В гурті — сила”.
Кожний щоб пройнявся бажанням допомогти — і все буде гаразд.
І тоді спільно, гуртом, колективно, купою чхнемо на всі Гааги, Генуї, Лозанни і т. д., і т. д. Це така ніби передмова була… Далі вже буде справжня мова.
Буде кілька порад, практичних порад, як-то все робити, виходячи з зазначеної засади, що добробут кожного окремого громадянина дає в сумі і т. д. (див. вище).
Поради більше для спеціалістів, бо кому ж, як не спецові, братися відновляти.
Спец — важна штука, корисна штука, хароша штука, але не всі специ ще добре в теперішніх умовах орієнтуються, не всі знають, з чого та як починати!
Так оце я їм допомогти хочу.
Приміром, от ви спец. Комерційний спец, що в торгівлі, як у себе вдома.
Бах-трах! Трах-бах! І держава одну дірку й залатала…
Раз ви такий, не крийте свого хисту, не ховайте свого талану.
Станьте на платформу Радянської влади й починайте. Починати треба так.
Заявивши, що ви вже стали на ту платформу, тобто, значить, вам уже цілком усе вже довіряють, ви пропонуєте свої послуги:
— Можу бути за комерційного директора!
— Будь ласка! У нас он скільки і пайових, і акційних… Вас призначають, бо вам довіряють.
Ви й собі набираєте штат співробітників, яким так само довіряєте.
Бо без довір’я не може ж бути праці!
А кому ви можете довіряти?
Ясно. Людям, що їх ви якнайкраще знаєте!
А яких ви людей якнайкраще знаєте?
Ясно, своїх добрих знайомих або, ще краще, родичів.
Ви їх і попризначайте в дорученім вам чи товаристві, чи тресті, чи там у чім іншім…
Ви тоді будете мати певність, що вже ніхто вас не підведе.
Починаєте ви торговельні операції…
Знов-таки, з ким ви маєте ті операції провадити?
Ясно. З людьми, що їм ви довіряєте…
А кому ви довіряєте?
Ясно. Своїм старим знайомим або, ще краще, родичам, певним, значить, людям. Ви їм і продаєте…
Ви певні, що ніякого підвоху не матимете.
Ваша дружина буде за вас і за вашу кар’єру спокійна.
Вона тоді не нервуватиметься, не нервуватиме вас.
Вона спокійно може піти вибрати котикове або каракулеве манто і, як людина спокійна, урівноважена, чортзна-чого не купить…
Так само й жінки ваших родичів…
От уже певна група людей житиме в добробуті…
А “добробут кожного окремого громадянина в сумі дає добробут цілої держави”.
А добробут держави — це ж і є ваша мета.
Ви її поволеньки-поволеньки, а досягнете.
