Самогонку треба знищити.
З газет
Він звичайний собі чолов’яга.
У його шість десятин землі, дві кобильчини, одно лоша, дев’ятеро курей із півнем, підсвинок, шестеро дітей (дві доньки на відданні, двоє підпарубчаків, а то ще малі — до школи ходять), жінка, жінчина мати й корова. Одне слово — він хазяїн.
Продподаток здав, подвірно-грошовий віддав, на насіння залишив.
Пудів із двадцять так що й зайвого…
Знову ж таки (в нього шестеро ж дітей!) в нього шість кумів, шість кумась, дві ятрівки, шість сватів, чотири зовиці, три свояки, чотири брати, тридцять троє племінників та племінниць, двадцять сім сусідів (на однім кутку живуть, їй-богу!), п’ятнадцять чоловіка дуже хороших людей: у того, дивись, гвіздка, а в того ременя на черезсідельника, а в того ще чого…
У нього храм, Новий рік, водохреща, сорок святих, м’ясниці, масляна, заговини, жилавий понеділок, Явдохи, розговини, Великдень, вшестя, клечальна неділя, зелені свята, Параски, Прокопа, Петра, Полу-петра, Ілька, спаса, перша пречиста, друга пречиста, Семена, воздвиження, покрова, Андрія, Кузьми й Дем’яна, Михайла, Пилипа, Пилипівка, різдво, Меланки.
Це такі, що обов’язково, хоч лусни, а випий.
Вважайте далі.
Родини, хрестини, вводини, заручини, весілля, похорони, дев’ятий день, сороковий день, роковини… Як по-вашому, все це не вимагає?!
А корова отелилася, а кобила лоша привела, а свиня опоросилася?
Знову ж таки кабана закололи?
Треба чи не треба?
А поїхати на базар чи на ярмарок?
Чоботи треба?
Треба!
А полити їх треба?! Ні?!
Киньте, будь ласка, жартувати.
Чорта лисого вони тоді вам носитимуться.
А купувати чоботи, щоб через місяць пришви пришивати?
Та на це яких “лимонів” треба, на пришви!
А коліс треба?
А макітру треба?
А сірників треба?
Та ото щоб без могорича?..
Безнадійна справа.
