Остап Вишня – Тут ми пасемо задніх

Ні, таки хоч що ви там не говоріть, а країна ми дуууже відстала.

У хвості ми, товариші, плентаємось, і у довжелезнім хвості…

Проти закордону, звичайно.

Ох і відстали ж! Років, мабуть, на п’ятсот!

Бомби там у 125 пудів вагою роблять, та в два сажні завдовжки, та на сажень завширшки… Гахне тая бомбочка — й десятисажнева яма вам…

Танки там уже літають. Має така “танька” дванадцять кулеметів і дві гармати. Пишуть, що п’ятдесят таких “цяцьок” одним нальотом можуть зруйнувати дощенту такі міста, як Нью-Йорк, Париж або Лондон.

Ну та це ще нічого. Це їм потрібне, бо вони, всі оті держави, дай бог їм здоров’я, — всі вони проти війни, всі вони пацифісти і всі вони в одну душу за “відновлення зруйнованого війною світового господарства”.

А само собою розуміється, що без танка та без бомби на сто двадцять п’ять пудів народного господарства не відновиш.

Ми — головорізи, ми — шибеники, у нас нема нічого святого, ми — злодії, так що нам зазирати, власне, нема чого на їхні танки.

Бо коли всі ті пацифісти сунуться “відновляти” наше господарство, все ‘дно яка-небудь сотня з якої-небудь тердивізії крикне:

— Дайош літательную таньку!

І “дайош”… І буде та “танька” літати в нас… Та ще дивитиметься “козарлюга” в “багатирці” на неї, ляпатиме рукою по “таньці”:

— Що, голубочко, залетіла?! Єто тобі не Америка! У нас зсадимо, брат, швидко…

Так що танки матимемо, коли буде в їх потреба…

Цікавіше інше.

Візьмім, приміром, Англію.

Ось-ось там влада буде в руках робітничної партії… Макдональд за прем’єра, інші “робітники” теки різні порозбирають… І що ж?

А те, що не встигла робітнича партія перевагу на виборах дістати, Макдональд зразу до короля і стук-стук:

— Ваша величність, пожалуйте лорда! І товаришам по перу, хоч по маленькому…

От що значить англійці. А ми?

Сім років самі державою правимо, сім років повновладні хазяї.

— А хто в нас править?!

— Товариш Петровський!

— А хто він такий?

— Робітник-металіст!

— А ще хто?

— Товариш Чубар!

— А хто він такий?

— Робітник-металіст!

Або (ще краще):

— Хто?

— Одинець!

— Хто він?

— Селянин!

— Маєтковий стан?

— Свита, вибійчані штани, капелюха, кошик і ціпок! Ну що за влада?!

Та дать йому моментально “лорда”! Хіба нам шкода, чи що?!

Дать йому й лорда, й графа, й дона, й фона, й пера. Хай тоді поміряються з нами…

Це найголовніше, по-моєму, завдання VIII з’їзду Рад!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобалась казка чи оповідання? Поділіться з друзями!
Категорії казки "Остап Вишня – Тут ми пасемо задніх":
Залишити відповідь

Читати казку "Остап Вишня – Тут ми пасемо задніх" українською мовою на сайті Proza онлайн: найкращі народні казки для дітей та дорослих. Повчальні казки для хлопчиків та дівчаток для читання у дитячому садку, школі або на ніч.