— Ну, як у вас з урожаєм? — запитали директора однієї МТС.
— О, в нас росте такий урожай, такий урожай, що аж-аж-аж! — одповів директор однієї МТС.
— А до жнив як готуєтесь? Як збиратимете такий рясний урожай!
— Аякже! Збиратимемо! Щоправда, ми ще постанови про заходи по підготовці не одержали, але з області переказувано, що таку постанову вже ухвалено! Як тільки одержимо, як візьмемося, так аж загуде!
— А хіба завчасно, до одержання постанови, не можна готуватися?
— А чого нам поспішати? Встигнемо!
— А волокуші для соломи у вас є?
— Волокуші, питаєте? — До секретарки — Ганно Павлівно! Волокуші для соломи у нас є?
Секретарка до головного інженера:
— Іване Петровичу! Волокуші для соломи у нас є? Головний інженер до головного механіка:
— Кіндрате Івановичу! Волокуші для соломи у нас є? Головний механік:
— А що таке волокуші?
— Те, чим волочать!
— А що волочать?
— Солому!
— А куди волочать?
— У скирти!
— А навіщо її волочать?
— Щоб на полі не гнила! Щоб була в скиртах! Щоб було чим годувати навесні худобу! Щоб не ревла голодна худоба!
— Ага! Ну, так би й казали! А про які волокуші ви питаєте? Про кінні чи про тракторні?
— Про тракторні!
— Ага! Ну, так би й казали! Нема в нас ні кінних, ні тракторних волокуш!
Головний інженер до секретарки:
— Нема у нас волокуш! Секретарка до директора:
— Нема у нас волокуш! Директор МТС:
— Нема у нас волокуш!
— Як же ви солому скиртуватимете з-під комбайна?
— Сітками!
— А сітки у вас єсть? Директор до секретарки:
— Ганно Павлівно! Сітки для соломи у нас є? Секретарка до головного інженера:
— Іване Петровичу! Сітки для соломи у нас є? Головний інженер до головного механіка:
— Кіндрате Івановичу! Сітки для соломи у нас є? Головний механік:
— А що таке сітки? І т. д. і т. ін. Директор МТС:
— Нема в нас сіток!
— А елеватори, скиртувати солому, є?
— Нема в нас елеваторів!
— А гарби для полови у вас є?
— Нема в нас гарб!
— А токи для механізованої очистки зерна у вас є?
— Для механізованої? Це значить, щоб не з підситка на вітру?
— Ага-ага! Не з підситка на вітру, а механізовані! Агрегати, щоб не з ручками-ручками кручу-кручу, покручую і щоб не сто колгоспниць на току собі віялками та трієрами мозолі на руках натирали, а зерно місяцями на току лежало, а щоб двигуном за день сотню тонн очищати! Є?
— Ма’ть, так, що нема!
— А як же ви впораєтесь з урожаєм?
— Встигнемо з козами на торг!
— Та ми не про кози, а про врожай!
— Та якось-то воно буде!
* * *
А восени:
— Ну, як було без волокуш?
— Та солома он на полі вся!
— Без волокуш?
— Та ні: директора в облвиконком “поволокли”, а головного інженера у райвиконком!
— Ну й що?
— Краще було б з волокушами!
— Тож-бо-то воно й є!
