Якось один арабський емір надумав поплисти на човні в сусідні країни й подивитися, як там живуть люди. А щоб його ніхто не впізнав, переодягнувся простим монахом дервішем і сів на палубі між простими людьми. Поруч нього сидів у полатаних штанцях хлопчик-перс, що десь загубив своїх батька-матір. Хлопчик цей раніше ніколи не бачив моря.
А «а морі, як на лихо, почалась-буря. Могутні хвилі здіймали чимале судно, неначе паперову іграшку, а тоді жбурляли його вниз.
Злякався хлопчик бурі й розплакався.
Хочу до мами!— кричав він.— Додому хочу! Висадіть мене на берег!
Та тут не тільки берега не видно було, а й неба, що змішалося з водою.
Аж ось буря вшухла, проте хлопчик аж ніяк не заспокоївся. Він і далі кричав, а тоді почав корчитись і тремтіти від судоми. Хоч як усі заспокоювали його, ніщо не допомагало. Саме тоді на кораблі був один мудрець, яким знався на всіх хворобах і міг допомогти недужому за будь-яких обставин.
Я заспокою його,— сказав він.
Як же здивувалися всі, коли мудрець звелів двом морякам викинути хлопчика в море! Опинившись у морській воді, хлопчик захлинувся й почав тонути. Але моряки саме в цю мить схопили його за чуба й притягли до борту корабля. Де й взялися сплата спритність у хлопця! Він схопився обома руками за корму й легко виліз на палубу. Опинившись у безпечному місці, він уже не плакав, а палко дякував Всевишньому за вчасний порятунок.
Емірові сподобався спосіб, до якого вдався мудрець, і він спитав його:
— Все добре, але я не збагну, в чому ж суть твого лікування?
— Вся справа в тому, що як горе, так і радість пізнаються в порівнянні. Досі хлопчик ніколи не тонув, тож не міг оцінити, як добре сидіти на кораблі серед розбурханого моря. Так і хворий не цінує свого здоров’я доти, доки не чує подиху смерті.
— Мабуть, і ситому не до вподоби ячмінний хліб доти, доки він не звідає справжнього голоду?— мовив емір.
— Так, пане,— згодився з ним мудрець.— Через те й гуріям (Гурії — в мусульманській міфології вродливі, вічно юні райські Діви) навіть чистилище здається пеклом, тоді як пекельникам, навпаки, чистилище видається справжнім раєм.
